1. Загальні положення
1.1. Ці Порядок і умови організації перевезень пасажирів та
багажу автомобільним транспортом (далі - Порядок і умови),
розроблені згідно з Правилами надання послуг пасажирського
автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176 ( 176-97-п ),
визначають основні принципи, методи і технологію організації
перевезень пасажирів і є обов'язковими для виконання
перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції)
всіх форм власності, замовниками і водіями.
1.2. Дотримання цих Порядку і умов має забезпечувати:
своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення в
перевезеннях автомобільним транспортом;
захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;
безпечне функціонування автомобільного транспорту;
створення рівних умов для господарської діяльності
підприємств автомобільного транспорту незалежно від форм
власності;
обмеження монополізму та розвиток конкуренції;
координацію роботи різних видів транспорту;
охорону навколишнього природного середовища від шкідливого
впливу автомобільного транспорту.
1.3. Цими Порядком і умовами передбачаються вимоги до:
організації маршрутів;
організації автобусних і маршрутних таксомоторних перевезень;
укладення договорів про організацію перевезень;
організації обслуговування населення та пасажирів на
автостанціях;
організації диспетчерського управління та контролю за
перевезеннями.
1.4. Розміщення реклами на транспортних засобах та в їхніх
салонах, на зупинках, автостанціях повинно здійснюватись з
дотриманням законодавства про рекламу.
2. Організація маршрутів
2.1. Організація маршрутів передбачає:
вивчення пасажиропотоків на існуючій транспортній мережі
(далі - попит населення на перевезення);
обстеження доріг та дорожніх об'єктів;
відкриття, закриття, зміну маршрутів;
побудову розкладів руху;
оформлення паспортів маршрутів.
2.2. Вивчення попиту населення на перевезення
2.2.1. Для вивчення попиту населення на перевезення
використовуються табличний, матричний та обліковий методи
обстеження пасажиропотоків і кореспонденцій.
2.2.2. Табличний метод застосовується для обстеження
пасажиропотоків на напружених маршрутах потужністю понад 200
пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів, які на
зупинках ввійшли до автобуса та вийшли з нього. Обстеження
проводиться вибірково з моделюванням пасажиропотоків і
трансформацією їх у маршрутні та міжрайонні кореспонденції.
Цей метод застосовується на міських та приміських маршрутах.
2.2.3. Матричний метод застосовується для обстеження
маршрутних кореспонденцій на маршрутах потужністю пасажиропотоків
до 200 пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів,
що ввійшли на зупинках, і заповнюються матриці помаршрутних
кореспонденцій пасажирів за зупинками їх виходу. Під час обробки
одержаної інформації здійснюється моделювання кореспонденцій у
пасажиропотоки.
Цей метод застосовується на приміських та міжміських
маршрутах.
2.2.4. Обліковий метод визначення помаршрутних кореспонденцій
пасажирів застосовується для оброблення відомостей про продані на
кожний рейс квитки або формулярів (дорожніх листів), з
систематизацією цієї інформації в помаршрутні кореспонденції та з
подальшим моделюванням пасажиропотоків.
Цей метод застосовується на міжміських та міжнародних
маршрутах.
2.2.5. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється
на основі єдиного методичного та програмного забезпечення для
засобів обчислювальної техніки, викладеного в Методиці вивчення
попиту населення на пасажирські перевезення, згідно з додатком 1
до цих Порядку і умов.
2.2.6. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється:
комплексно - на всій міській, приміській та міжміській
транспортній мережі - не менш як один раз на три роки;
вибірково - на міських, приміських, міжміських та міжнародних
маршрутах, якщо пасажиропотоки зазнають значних змін;
коригувально - на будь-якому маршруті через три-чотири місяці
після його відкриття.
2.3. Обстеження доріг та дорожніх об'єктів
2.3.1. Обстеження доріг та дорожніх об'єктів проводиться з
метою визначення відповідності стану, типу покриття і ширини
проїзної частини дороги та узбіч, горизонтальних і вертикальних
радіусів кривих, поздовжніх ухилів, видимості та облаштування
доріг, а також залізничних переїздів до вимог ДСТУ 3687-97
"Безпека дорожнього руху: автомобільні дороги, вулиці та
залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" та Єдиних
правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць,
залізничних переїздів, правилам користування ними та охорони,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня
1994 р. N 198 ( 198-94-п ).
3. Організація перевезень
3.1. Технічний стан автобусів та вантажопасажирських
автомобілів, які працюють на маршрутах, повинен відповідати
вимогам Правил дорожнього руху ( 1094-93-п ) та інструкціям
заводів-виготовлювачів.
3.2. На маршрутах у гірській місцевості не допускається
використання автобусів та вантажопасажирських автомобілів з
пробігом понад 200 тис. км з початку їх експлуатації, при цьому
автошини повинні мати ступінь зносу не більш як 50 відсотків від
нормативного.
3.3. Неприпустимим є випуск на лінію автобусів та
вантажопасажирських автомобілів:
з несправним спідометром та пошкодженням обладнання
аварійного відкриття люків, дверей, вікон у салоні автобусів;
не забезпечених необхідним протипожежним обладнанням,
медичними аптечками, знаками аварійної зупинки, противідкотними
упорами;
без зазначеної в додатку 12 цих Порядку і умов відповідної
візуальної інформації.
3.4. В автобусах та вантажопасажирських автомобілях, які
виконують перевезення пасажирів, не повинно бути конструктивних
елементів, не передбачених заводом-виготовлювачем, у тому числі
заблокованих дверей і аварійних виходів; пошкоджень оббивки сидінь
і внутрішніх стінок салонів та пофарбування; плям і подряпин, а
також не повинні використовуватися непрозорі матеріали для заміни
скла.
3.5. Автобуси та вантажопасажирські автомобілі на маршрутах у
гірській місцевості повинні бути обладнані протитуманними фарами і
фарами заднього ходу.
3.6. Перевізник повинен здійснювати контроль за дотриманням
водіями розкладу руху та норм місткості автобусів і
вантажопасажирських автомобілів на предмет відповідності до
паспорта заводу-виготовлювача.
На міських та приміських маршрутах кількість пасажирів в
автобусі не повинна перевищувати загальної місткості, передбаченої
інструкцією заводу-виготовлювача.
На міжміських, міжнародних та таксомоторних маршрутах
кількість пасажирів не повинна перевищувати кількості місць для
сидіння.
3.7. До роботи на автобусі допускається водій тільки тієї
категорії, яка дозволяє працювати на пасажирському автомобільному
транспорті.
3.8. Посадка (висадка) пасажирів у маршрутні таксомотори та
вантажопасажирські автомобілі проводиться на зупинках та на шляху
прямування транспорту на вимогу пасажирів. Посадка на вимогу на
шляху прямування проводиться тільки за наявності вільних місць, із
дотриманням Правил дорожнього руху ( 1094-93-п ).
3.9. Маршрутні таксомоторні перевезення та вантажопасажирські
перевезення здійснюються відповідно сертифікованими автобусами
(мікроавтобусами) та вантажопасажирськими автомобілями.
3.10. Вимоги до розміщення візуальної інформації на
автобусах, мікроавтобусах та вантажопасажирських автомобілях
подано в додатку 12 до цих Порядку і умов. Візуальна інформація
може розміщуватися із застосуванням електронних табло.
3.11. На таксомоторі слід встановити таксометр, сигнальний
ліхтар із зеленим та червоним світлом угорі праворуч на лобовому
склі, розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору на даху таксі з
композицією з чорних квадратів, розташованих у шаховому порядку
(рис.4, 8 додатка 12 до цих Порядку і умов).
4. Укладання договорів про організацію перевезень пасажирів
4.1. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом
здійснюється на підставі одного з таких документів:
квитка, який посвідчує право громадянина на користування
автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на
міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і
міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на
міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка
та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів
встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;
довгострокового договору перевезення організованих груп
дітей, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти
від 10.12.97 р. N 431/7, договору разового перевезення
організованих груп дітей у формі замовлення, зразок якого
затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р. N 4/8,
а також дозволу на перевезення організованих груп дітей, зразок
якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р.
N 5/9;
зовнішньоекономічного договору про сумісну діяльність,
пов'язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів, за
зразком, уміщеним в додатку 14 до цих Порядку і умов, та договору
про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення
пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і
умов;
довгострокового договору на перевезення туристів, зразок
якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від
10.12.97 р. N 433/5 та договору разового перевезення туристів,
зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від
09.01.98 р. N 6/4;
договору про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням
пасажирів автомобільним транспортом за зразком, уміщеним в додатку
16 до цих Порядку і умов;
договору оренди приміщення підприємствами, що надають послуги
населенню та пасажирам, за зразком, уміщеним в додатку 17 до цих
Порядку і умов.
++
ОтветитьУдалить