Господарство і право 76т

Господарство і право

План

1.Суб’єкти господарської діяльності.

2.Підприємство, як суб’єкт господарювання.

3.Господарське товариства.

1.Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію(сукупність господарських прав і обов’язків),мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Основними ознаками суб’єктів господарської діяльності є такі:

- певна організаційно0правова форма;

- наявність майна;

- легітимність майна;

- господарська правосуб’єктність.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України до суб’єктів господарювання належать:

- господарські організації – юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а токож інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарські організацій (структурні одиниці),утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Розглянемо окремо з цих суб’єктів.

Індивідуальні підприємці. Одним із суб’єктів господарського права є фізичні особи – підприємці. Здатність громадян бути суб’єктами підприємницької діяльності виникає не з моменту їхнього народження, а з отриманням ними повної цивільної дієздатності , що прямо передбачено ст 50 Цивільного кодексу України. Це пояснюється тим, що право займатися підприємництвом є правом на власну господарську діяльність цього носія, а отже, й особисту самостійну участь у його здійсненні.

Однак законом встановлені певні обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Такі обмеження насамперед визначені ст 42 Конституції України :»Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових і осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом».

Усі зазначені категорії громадян не просто обмежені щодо здійснення підприємницької діяльності в конкретних сферах її прояву , а повністю позбавлені спеціальної підприємницької правосуб’єктності. Обмеження правоздатності у сфері підприємництва можна використовувати щодо громадян, які відповідно до закону можуть безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю, але обмежені в цьому на підставі рішення суду. Так, особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного вироком суду. Крім того, особи, яким заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами господарських товарів, які здійснюють цей вид діяльності.

2. Підприємство ,як суб’єкт господарювання. Підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб’єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законом.

Підприємство є юридичною особою і, як правило, діє на підставі статуту.

Залежно від форм власності, встановлених Законом України « Про права»,можуть утворюватись такі види підприємств:

- приватне, засноване на приватній власності фізичної чи юридичної особи;

- колективної власності;

- комунальне, засноване на власності відповідної територіальної громади

- державне, засноване на державній власності, у тому числі казенне (казенним визнається підприємство, майно якого відповідно до законодавства України не підлягає приватизації).

В Україні можуть діяти й інші передбачені закони види підприємств. Так, якщо у статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше 10%,воно визнається підприємства з іноземними інвестиціями ,а якщо у статусному фонді підприємства іноземна інвестиція становить 100%- іноземним підприємствам.

Залежно від способу утворення (заснування) і формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником , який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки(паї),затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, якого він призначає, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Унітарними є підприємства державні, комунальні, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором),діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами , на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працюючих й річного обсягу валового доходу від реалізації продукції можуть належати до малих, середніх або великих підприємств.

Малими(незалежно від форм власності)визнаються підприємства із середньообліковою чисельністю працюючих за звітній(фінансовий) рік щонайбільше 50 осіб і якщо обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищив суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими визнаються підприємства із середньообліковою чисельністю працюючих за звітній(фінансовий)рік понад 1000 осіб і річним обсягом валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), перевищує суму еквіваленту 5 млн євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

3.Господарські товариства. Серед суб’єктів господарської діяльності визначальне місце посідають господарські товариства.

Господарські товариства-це підприємства або інші суб’єкти господарювання ,створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

До господарських належить такі товариства:

-акціонерні;

-з обмеженою відповідальністю;

-з додатковою відповідальністю;

-повні;

-командитні.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості ,і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки і купівлі - продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати на лежні їм акції без згоди інших акціонерів і товариства.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед наперед визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство ,що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариство з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім майном.

Командитним товариством є господарське товариство, один або кілька учасників якого здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники),а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Усі господарські товариства діють на основі установчих документів, які містять відомості про вид товариства ,предмет і мету його діяльності, склад засновників і учасників, склад і компетенцію органів товариства й порядок прийняття ними рішень одностайності або кваліфікована більшість голосів, інші відомості.

Закон називає два види установчих документів - статут і засновницький договір. Останній є установчим документом повного і командитного товариств, а для акціонерного , з обмеженою і додатковою відповідальністю таким є статут. Установчі документи товариства у передбачених законодавством випадках повинні погоджуватися з Антимонопольним комітетом України.

Усі товариства є юридичними особами. Цей статус вони набувають з дня державної реєстрації товариства. З цього моменту товариство має право відкривати розрахунковий та інші рахунки в банках, а також укладати договори й інші угоди.

Товариство має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства.

Управління товариством здійснюють його органи , склад і порядок обрання (призначення) яких визначаються залежно від виду товариства.

Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, відокремлення, перетворення) або Ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

Питання для самоконтролю:

1.Які є основні ознаки суб’єктів господарської діяльності?

2.Хто такі індивідуальні підприємці.

3.Що таке підприємство?

4.Які є види підприємств?

5.Що таке унітарне підприємство?

6.Що таке корпоративне підприємство?

7.Що таке господарські товариства?

8.Які є господарські товариства?

9.Які два види документів називає закон?

10.Які має права товариство?